1. Про виконання постанови 2-го пленумуКіровоградського ОК ПДУ від 01 грудня 2016 року"Про участь профорганізацій державних установ в заходах по децентралізації влади та створення територіальних громад"

Головна мета реформи децентралізації влади є передача від органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування значної частини повноважень, ресурсів та відповідальності. Це було закріплено в Законі України "Про добровільне об'єднання територіальних громад".

Сама децентралізація влади та створення територіальних громад спричинили певні виклики для діяльності профспілкових організацій. Отже, профспілки не могли залишатися осторонь цих подій, а бути безпосередніми учасниками з метою поліпшення добробуту і соціально-економічного захисту людей.

Профспілки, підтримуючи децентралізацію, не завжди змогли забезпечити свою участь в цих процесах, в першу чергу щодо захисту членів профспілки.

Тому в свій час спірними були рекомендації ФПУ про покладення головної відповідальності за роботу на місцевому рівні на первинні профспілкові організації.

Станом на 01 липня 2023 року в області діє 49 територіальних громад в яких 11 профспілкових організацій, що об'єднують близько 500 членів профспілки з загальною чисельністю працюючих більше 3 тисяч осіб. Цікавими, на нашу думку, є такі дані:

Як і раніше актуальним і на сьогодні залишається питання залежності від бізнесу на місцевому рівні:

кадровий дефіцит (поповнення за рахунок родичів);

недосконалої політики в діях влади, від виборів до виборів;

відставання у часі прийняття законів від реальних дій, пов'язаних з децентралізацією, або їх відсутність;

відсутність чітких строків: Що? Де? Коли?;

проблеми зі збереженням первинних профорганізацій;

проблема з несприйняття самих профспілок як захисників інтересів членів профспілки;

налагодження міжгалузевих стосунків профорганізацій на рівні територіальної громади створення координаційних рад;

дієвості укладених договорів про співпрацю між обласними профоб’єднаннями таорганами місцевого самоврядування;

невизначеність соціального діалогу (на якому рівні, де сторони угод).

Як не дивно, на початковій стадії реформа щодо децентралізації влади наражалась на певні труднощі, зокрема щодо соціального діалогу.

Він змінився і розширився від регулювання трудових відносин до формування економічної та соціальної політики. І перенесений на первинні профспілкові організації, які звісно не підготовлені до залучення до цих процесів. Наслідки – зменшення кількості первинних профспілкових організацій та чисельності спілчан.

Йде руйнування профспілкової структури, гостро постає питання про соціальний захист рядового члена профспілки. Спрацювати на випередження не вийшло.

Децентралізація на стадії завершення, а не ми можемо визначити, що отримали позитивного і над чим нам ще слід попрацювати:

Позитивне:

1)прийняття двох Законів України "Про колективні угоди та договори" і "Про службу в органах місцевого самоврядування";

2)участь в опрацюванні проекту закону України "Про працю", який суттєво зачіпає права та інтереси найманих працівників.

Негативне:

1)успіху профспілці реформа не принесла;

2)чисельність – втрати безповоротні;

3)відсутність діалогу – 18 разів скорочення, ущемлення прав держслужбовців;

4)відсутність міжгалузевих стосунків в територіальних громадах;

5)ліквідація координаційних рад в районах.

Складно говорити про успіхи в децентралізації, коли вже пропонуються зміни, які "хоронять" децентралізацію, зокрема через ліквідація бюджету розвитку місцевих бюджетів.

Першочерговим завдання профспілок є подальша співпраця з органами місцевого самоврядування та громадами у вирішенні питань соціально-економічного розвитку територій і захисту прав людини праці і громади в цілому.

Наші пропозиції – угоди і їх обов'язкове виконання, навчання кадрів, які цими питаннями ніколи не займались. Використання можливостей координаційних рад в регіонах в налагодженні соціального діалогу в територіальних громадах.

Визначальним завданням протягом 2015-2022 років для президії ОК ПДУ, членських організацій були заходи щодо підвищення рівня довіри до Профспілки, її структур, що проповідують ідеї профспілкового руху з отриманням кінцевого результату – мотивацію профспілкового членства. Через подання і поширення інформації не тільки серед членів профспілки , а й серед тих, хто може бути майбутнім потенціальними членом профспілки.

Також непросте питання – це місце профспілки в суспільстві. Проведені ОК зустрічі з працюючими в 13 територіальних громадах показали і висвітлили проблемність питання про формування позитивного іміджу Профспілки, коли владними структурами дискредитуються не тільки самі дежслужбовці (службовці органів місцевого самоврядування), а й принижується сама Профспілка. Негативна робота в цьому напрямку проводиться народними депутатами.

Профспілка надає більше 50 послуг, на які член профспілки має право:

на безкоштовну юридичну допомогу

на правову допомогу

з питань оплати праці

при розгляді питань в судах ( укладанні колективного договору)

на матеріальну допомогу

захист члена профспілки у разі порушення прав тощо.

ОК ПДУ і ФПО було зроблено таке:

підписано з ТГ ряд угод;

публікації про роботу ТГ і роль первинних профорганізацій;

надання практичної допомоги в укладанні КД;

участь в засіданнях Кіровоградського Регіонального відділення ВА ОТГ.

Проблема – повна відсутність дієвого зворотнього зв'язку.

Питання профчленства через змагання зі створення сприятливих умов праці, що передбачені в колдоговорі, для членів профспілки порівняно з не членами профспілки. Чомусь в підписаних Угодах, Меморандумах не обомувлюються питання профспілкового членства.

2. Про підтримку Збройних сил України профспілковими організаціями держустанов.

У важких умовах воєнного стану члени профспілки потребують особливої уваги та підтримки, тому дії профспілкових організацій спрямовані в першу чергу на забезпечення соціального захисту спілчан в умовах воєнного стану, безпеку, збереження життя і здоров′я та надання всебічної підтримки.

Головне – це робота на Перемогу.

З початку війни в м. Світловодську, а це 2019 рік був відкритий новий фронт – волонтерський. Його очолила голова Світловодського райкому профспілки Ільїна Дарія Дмитрівна, вона ж є керівник Громадської організації «Іволга». Це тисячі кілометрів по нашим дорогам, тонни необхідних вантажів на передову, сотні зустрічей з вже знайомими військовими.

Профспілкові активісти беруть участь у волонтерській діяльності і підтримують зв'язок з органами місцевого самоврядування, займаються плетінням маскувальних сіток та кікімор, каверів на шоломи, що не втратило своєї актуальності, адже щоденно з передової надходять запити від військових. Вимір йде не на метри, а на квадратні кілометри. Осторонь не залишився ніхто.

Спілчани допомогали ЗСУ, внутрішньо переміщеним особам, жителям гарячих точок. По запитах з військових частин передавалися необхідні їм речі. Для наших воїнів члени Профспілки закуповували текстиль, ліки, рушники, ковдри, теплий одяг, берци, дощовики, «душі», продукти харчування, вологі серветки та товари особистої гігієни. Для ВПО збиралась гуманітарна допомога.

Профспілкові організації держустанов області, а це усі райони області (там де є профорганізації – 19) на допомогу ЗСУ спрямували більше 400 тис.грн. Найбільший внесок в цю справу зробила профспілкова організаціїя Кіровоградської обласної ради (голова профкому Прокопчук Є.В.). Члени профспілки на прохання однієї з військових частин придбали квадрокоптер вартістю 140 тис.грн. Це були як профспілкові кошти, так і з особистої заробітної плати.

На потребу ЗСУ значну суму своєї заробітної плати кожного місяця перераховує голова первинної профспілкової організації Кіровоградської ОДА Грабова В.А.

Приклад: члени профспілки інших профспілкових організацій: Кетрисанівської територіальної громади, Обласного центру зайнятості, Управління будинками обласної ради, Федерації профспілок області, Обкому профспілки ПДУ, Обласної державної адміністрації, Кіровоградської міської ради.

Додатково назбирано більше 30 тис.грн, на які будуть придбані речі необхідні для військових. Надавалась матеріальна допомога спілчанам, у яких члени сім′′ї служать в ЗСУ, сім′ям загиблих членів профспілки.

Проте в умовах війни фокус уваги профспілки до станупитань соціально-економічного захисту спілчан не знизився. Основна стаття видатків – це матеріальна допомога спілчанам, фінансова допомога на потреби ЗСУ і Територіальної оборони.

Взагалі:

- Херсонцям надано допомогу – на 12 тис.грн

- Військовій частині з боку Кропивницького РК профспілки – 6,9тис.грн

- З боку ФПУ і ЦК сім′ям загиблих воїнів – 19,5тис.грн

- З боку ФПО і ОК ПДУ і Первинних Організацій – 30 тис.грн

- Виплачено нужденним членам профспілки близько 80тис.грн з профспілкових коштів.

3. Ще раз щодо перерахунку пенсій ексдержавним службовцям або «держслужбовці на межі забуття».

Не так давно чи не найбільшим своїм досягненням влада вважала пенсійну реформу, зокрема так зване осучаснення пенсій. Проте багатьох пенсіонерів реформа розчарувала, адже підвищили виплати далеко не всім. На задвірках реформи опинилися колишні державні службовці. Закон України, який набрав чинності з 1 травня 2016 року, узагалі поставив на них, як кажуть, хрест, записавши, що положення про перерахунок пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення держслужбовця, втратило чинність. Ось така відбулася дискримінація людей, які віддано служили державі, сподіваючись на винагороду на схилі літ у вигляді гідної пенсії. Та їх гарно «обломили», заморозивши пенсії, тобто відкинули від повноцінного життя. Ціни і тарифи росли, а їхні виплати упродовж багатьох років залишалися на місці, на рівні 2-3 тисяч. У той час, як звичайним пенсіонерам виплати регулярно підвищували.

Не будемо торкатися моральної точки зору. Ми не раз порушували тему щодо принизливого ставлення держави до службовців-пенсіонерів, яких покарали невідомо, за які гріхи. Не зрозуміло, звідки взялося у державних мужів таке ставлення до них, як до другосортних, непотрібних, віджилих. Набридли? Ліквідуйте їх як клас, спочатку працюючих, а пенсіонери самі відійдуть. Складається враження, що хтось їм мститься. За що?

Виходить, влада створює ілюзії, що держслужбовці є, і навіть працюють і будуть отримувати пенсії. Так, «вищі» держслужбовці були, є і будуть. Байдуже, що на міністерські посади потрапляють люди без фахової підготовки, без досвіду навіть приблизної роботи. Міністр чи заступник у їхніх книжках – перший запис. Складається таке враження, що таких чиновників тримають для того, аби вони проводили скорочення держслужбовців -простяків по кілька разів на рік. Через такий підхід чимало службовців не змогли доробити на своїх посадах до пенсії, а ті, хто дійшли до фіналу трудової діяльності, теж великої радості через мізерні зарплати не відчули. А пройти на своїх посадах довелося таке горнило, що іншим і не снилося. Найперше, відбір, як на рентгені, адже, щоб стати держслужбовцем необхідно мати фахову освіту, стаж роботи, кришталево чисту біографію, пройти стажування, атестацію, щорічну оцінку, спецперевірку, заповнювати декларацію, не мати конфлікту інтересів, володіти мовами… І в результаті отримувати мінімальну зарплату без будь-яких надбавок та бути готовим до чергового скорочення. Тобто робота, хоч і не в шкідливих умовах, але у постійній напрузі, яка продовжується і у пенсійному віці, адже отримують не те, на що розраховували.

У розпал пенсійної реформи держслужбовцям делікатно пропонували переходити на звичайні пенсії. І переходили, втративши свій законний статус, бо тоді пенсії потроху почали зростати, але знову ж не у всіх. Ті, у кого були низькі зарплати, не виграли нічого. Той період ми запам’ятали назавжди: люди обурювалися, цікавилися авторами такого цинічного по відношенню до них закону, аби їм в очі сказати: «Щоб ви самі жили на такі пенсії!». У приміщенні профспілок збирали підписи під петицією до Президента, аби відновив справедливість у пенсійному забезпеченні, зверталися до судів (дехто навіть вигравав), але пробити уперту чиновницьку стіну було не під силу.

Більшість пенсіонерів потрапили і під перерахунки, і під індексацію, і під осучаснення, крім державних службовців, які виступають за відновлення соціальної справедливості, адже на фоні пенсій у 200 і вище тисяч гривень, їхні виплати схожі на милостиню. Чи не соромно державним діячам перед тими, хто на місцях бездоганно робив свій внесок у політику країни? Причому, ці пенсіонери щомісячно зі своїх скромних зарплат відраховували до держави єдиний соціальний внесок, що перевищував звичайні відрахування утричі. Де ж поділися їхні внески? На чиї пенсії вони їх накопичували? За що ж така кара на схилі літ – бути на межі забуття?

На сьогодні маємо те, що маємо: гендлювання законами, порушення Конституції. Ось приклад, Конституційний суд визнав неконституційний припис Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року, яким було унеможливлено перерахунок розмірів пенсій окремим державним службовцям. Закон не відповідає Конституції України (є неконституційний). Рішення було прийняте на підставі звернення колишнього держслужбовця

В. І. Мосюрчака спочатку до Пенсійного фонду, потім до Конституційного суду щодо того, що відмова у перерахунку пенсії є порушенням його права на соціальний захист.

Розглядаючи справу, Конституційний Суд врахував свої, раніше сформульовані юридичні позиції, визнав припис Закону неконституційним і зобов’язав Верховну Раду унормувати в законах підстави, порядок та умови індексації та перерахунку усіх видів пенсій для всіх груп пенсіонерів. Проте припис втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану? А поки що Уряд «відновлює справедливість». Пройшла і довгоочікувана індексація, яка проведена уперше для цієї категорії людей. Але обіцяного підвищення на 19,7 відсотка не відбулося, адже обрахунки зроблені не із нинішніх зарплат, а колишніх, які у розмірі значно відстали. І знову державні службовці отримали дірку від бублика.

Що ж кажуть самі пенсіонери-держслужбовці?

«Нехтують Конституцію, рішення Конституційного суду носить рекомендаційний характер (для чого він тоді взагалі існує?) – і жодної реакції від влади, - бідкається Катерина Михайлівна. – Із 2010 року пенсію держслужбовцям не підвищили навіть на 1 гривню, а споживчий кошик здорожчав у 4 рази. То ми живемо чи виживаємо, аби не вмерти з голоду чи самолікування без медикаментів? Нам усе недоступне. Маю надію, що теперішніх держслужбовців дожене справедлива кара… Хочу додати, щоб зробити обіцяний крок до перерахунку пенсій держслужбовців, владі потрібно мати фахівців у цій галузі, а нинішня команда до цього не готова.

Складається враження, що певна група диверсантів зробила це спеціально на чиєсь замовлення, щоб викликати невдоволення значної частини активного населення. Що таке індексація, перерахунок чи осучаснення пенсій? Пенсіонерам все одно, як назвуть процес, головне, щоб вони побачили результат. Логічно, перерахунок має бути відповідно до зарплат теперішніх держслужбовців, а в іншому випадку виходить замилювання очей. Якщо не вистачає у бюджеті грошей, то нехай заморозять виплати тим, у кого виплати, як кажуть, через край (як у 2003 році), а не відкладають до кінця війни. Одні змушені терпіти, бо війна, а інші у цій же ситуації спокійно розкошують. Як зазначили аналітики, кількість пенсіонерів у другому кварталі зменшилася на 288 тисяч осіб. Безперечно, не від розкішного життя люди йдуть у засвіти.