Аби чинити дієвий опір ворогу, відновлювати країну і рухатися до ЄС, нам потрібна висока якість державного менеджменту на всіх ланках – від Кабміну до місцевої адміністрації. І це те, що нам не зможе забезпечити жоден міжнародний донор чи партнер. Тож зараз треба приділити увагу мотивації, щоб залучати на державну службу професійні кадри. Проте непрозорість і складність структури заробітної плати заважають це робити. Це відзначає народний депутат України Олена Шуляк.

Саме про це заявив і голова профспілки працівників державних установ Юрій Піжук на засіданні за круглим столом «Реформа системи оплати праці державних службовців як складова євроінтеграції», яке відбувалося 13 лютого п. р.

Юрій Піжук наголосив, що Профспілкою послідовно уже багато років поспіль, в умовах поетапного збільшення розмірів посадових окладів, здійснювалися кроки по вирішенню проблеми перекосів в оплаті праці, серед яких направлення петиції до Президента України. але суттєвих змін на виправлення ситуації не відбувалося. Саме це дуже часто ставало причиною виходу держслужбовців із профспілки. Мовляв, профспілка безсила. Заробітна плата на посадах державної служби не є конкурентною порівняно з ринковою. За просту некваліфіковану роботу (обслуговуючий персонал) передбачено вищий посадовий оклад, ніж на окремих посадах державної служби з високим рівнем відповідальності, чисельними обмеженнями і вимогами до особи та ще із щорічними погрозами про оптимізацію кадрів. При цьому збільшення розміру мінімальної зарплати до 6700 грн ніяк не вплинуло на державних службовців, у яких мінімальний розмір посадового окладу залишився на тому ж рівні (двох прожиткових мінімумів працездатних осіб на 01.01.2023 року).