Як стало відомо, на розгляд Парламенту влада готує неоліберальний проект Закону «Про працю». Причому, готує кулуарно, у закритому режимі. За анонсуванням влади, закон міститиме дискримінаційні норми щодо трудових прав найманих працівників, послаблення їх колективного захисту та обмеження прав профспілок.
У профспілок такий відверто наступ на трудові права працівників викликав обурення і відповідну реакцію. 4 грудня Президія ФПУ прийняла постанову «Про подальші дії ФПУ, її членських організацій в умовах лібералізації трудового законодавства та наступу на права профспілок», якою зокрема передбачено: у випадку внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту, яким буде порушено трудові права працівників та обмежено права профспілок, провести попереджувальну Всеукраїнську профспілкову акцію протесту у Києві, в усіх регіонах України, на підприємствах, в установах та організаціях.
Які ж сюрпризи готує влада під виглядом реформування трудових відносин? Із дня набрання чинності цим законом визнаються такими, що втратили чинність, «Кодекс законів про працю», закони України «Про оплату працю», «Про відпустки», «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності». Відміняються трудові книжки, які є основним документом про трудову діяльність до набрання чинності цим законом. Роботодавцям з дня набрання чинності законом протягом трьох місяців здійснити видачу працівникам трудові книжки. Облік трудової діяльності працівників буде здійснюватися в електронній формі в Реєстрі застрахованих осіб.
Щодо оплати праці, то держава гарантує мінімальну заробітну плату. При цьому роботодавець самостійно визначає норми праці та формує системи оплати праці з дотриманням принципу диференціації оплати праці залежно від складності, професійного і кваліфікаційного рівня, умов, обсягу виконуваної роботи, ступеня відповідальності, професійно ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності роботодавця. Тобто роботодавець сам собі господар. При формуванні систем оплати праці, здійсненні нормування праці роботодавець лише проводить консультації з представниками працівників. Не випадково влада планує переглянути закон про профспілки, який сьогодні погоджує норми оплати праці. Повну свободу у формуванні оплати праці можна сприйняти і зрозуміти за однієї умови: якщо роботодавці соціально відповідальні та неупереджені у ставленні до працівників. Але таких роботодавців – одиниці…
Що стосується бюджетників, то мінімальний посадовий оклад (ставка) для працівників установ, закладів, організацій, що фінансуються з державного бюджету, встановлюється у розмірі, визначеному в законі про Державний бюджет на відповідний рік. При цьому ст. 68 вказує, що «Умови і розміри оплати праці працівників установ, закладів, організацій, що фінансуються з державного бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України. Оплата праці працівників установ, закладів, організацій, що фінансуються з державного бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань». А межі цих асигнувань добре відомі – вистачає, у кращому випадку, на 6 чи 9 місяців. А потім – з простягнутою рукою…
Прес-центр ФПО
