Процес утворення територіальних громад можна порівняти з революцією, адже ламалася стара, звична структура і народжувалася нова. Минув час і стало очевидно, яка громада як себе зарекомендувала, чи свої місця посіли їхні очільники, чи випадкові люди «сіли не у свої сани»? Котком зачепили ці процеси і профспілкові організації.

У тих громадах, де прийшли свідомі, соціально налаштовані керівники, профорганізації відродилися, їхній діяльності ніхто не перешкоджає. Приємно спостерігати за роботою профорганізацій Новомиргородської, Онуфріївської, Добровеличківської та інших громад. Під час реформи їхні голови швидко зорієнтувалися, провели переговори з керівниками і дали нове дихання профорганізаціям.

Повна протилежність - ті громади, керівники яких високо злетіли і не рахуються з інтересами людей. Відповідно тут на дух не переносять профспілки – відкрито забороняють створення профорганізацій, і перешкоджають діяльності там, де вони є. Ось таке полярне ставлення до профспілок. Люди останнім часом теж різко змінилися. І не в кращий бік. До роботи стають нові люди, і не найкращого ґатунку. На жаль, це стосується і профспілок. Залишається тільки дивуватися: як здійснюється їхній підбір чи обрання?